Монастир Ватопед

Монастир Ватопед на Афоні

Зміст

Вступ

Свята Велика Обитель Ватопед, розташована на північно-східному узбережжі Святої Гори Афон у Греції, є одним з найдавніших і найважливіших східноправославних монастирів. Заснований у X столітті, він посідає друге місце в ієрархії 20 суверенних монастирів Святої Гори. Присвячений Благовіщенню Пресвятої Богородиці, Ватопед відомий своїм багатим духовним спадком, чудотворними іконами та святими реліквіями. Як об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з 1988 року, він приваблює паломників і дослідників, зацікавлених візантійською історією та православним християнством. Сьогодні в монастирі мешкає понад 120 ченців, і він є центром монастирського життя, освіти та збереження культури протягом століть.

Історія

Історія Обителі Ватопед на Святій Горі Афон переплітається з легендарними постатями ранньохристиянської та візантійської ер, поєднуючи історичні події з чудесними традиціями. Ці оповіді, збережені в монастирських хроніках та усній спадщині, сягають IV століття, передувавши офіційному заснуванню монастиря в X ст. Імператор Костянтин Великий, принцеса Плакідія (донька Феодосія I) та інші, як Феодосій I та Аркадій, вплетені в ключові чудеса з реліквіями та іконами. Хоча деякі елементи агиографічні, вони підкреслюють роль Ватопеда як хранителя православної спадщини.

Передісторія та Легенди (IV–IX ст.)

Походження Ватопеда сягає Пізньої Античності, з доказами ранньохристиянської базиліки на місці, розкопаної у 2000 році. За переказом, назва “Ватопед” походить від чуда IV століття з сином імператора Феодосія I Великого (347–395 рр.), Аркадієм (377–408 рр.), врятованим від корабельної аварії Богородицею та знайденим під кущем (“ватос” – кущ, “педі” – дитина). Феодосій нібито збудував там церкву з подяки, хоча вона була зруйнована та відновлена кілька разів. Аркадій, майбутній імператор Сходу, став символом божественного захисту обителі.

Ще одна ключова легенда пов’язана з імператором Костянтином Великим (272–337 рр.), першим християнським імператором Риму. До Ватопеда належить реліквія – Хрест Костянтина, дерев’яний процесійний хрест з символом Хі-Ро (☧), який імператор нібито замовив після видіння перед Битвою при Мільвійському мості 312 р. (“In hoc signo vinces”). Цей хрест, принесений на Афон ранніми ченцями, пов’язує монастир з Міланським едиктом 313 р., що легалізував християнство.

У V столітті фігурує принцеса Аелія Галла Плакідія (бл. 388–450 рр.), донька Феодосія I, сестра Аркадія та Гонорія. Під час паломництва вона намагалася увійти до кафолікону, порушуючи аватон (заборона жінкам). Ікона Антифонітрія заговорила: “Що ти, жінко, хочеш тут у монастирській території? Залишайся і не роби кроку далі!” Перелякана Плакідія профінансувала будівництво Каплиці св. Димитрія як покуту. Це чудо підкреслює давність афонських правил.

Ці легенди, хоча й агиографічні, підтверджуються археологією та хроніками, позиціонуючи Ватопед як священне місце з IV ст.

Офіційне Заснування та Засновники (X ст.)

Монастир офіційно заснований між 972 і 985 рр. трьома шляхтичами з Адріанополя: Афонієм (Атанасієм), Миколаєм та Антонієм – учнями прп. Афанасія Афонського. Вони були синами болгарського князя Івана Владислава, мали князівське походження та родинні зв’язки з візантійськими імператорами.

Афоній (Атанасій)

Світське походження: Найстарший з братів, син болгарського князя Івана (Івана Владислава, царя Болгарії 1015–1018 рр., за деякими джерелами) та його дружини Марії. Був одружений і мав синів.
Монаший шлях: Після смерті дружини Афоній залишив світ, прийнявши постриг від самого св. Афанасія Афонського. Очолив відновлення Ватопеда як перший ігумен (972–980 рр.).
Чудеса та канонізація: Перед смертю передбачив розквіт обителі. Помер у 980 р., його мощі нетлінні. Канонізований у 1992 р. разом з братами за подвигами.
Історичне значення: Афоній вважається ктитором (засновником) монастиря, його ім’я пов’язане з першим відомим документом Ватопеда від 972 р.

Миколай

Світське походження: Другий брат, також син князя Івана Владислава. Був одружений на сестрі візантійського імператора Константина IX Мономаха (1042–1055 рр.).
Монаший шлях: Пострижений разом з братами, став другим ігуменом Ватопеда (980–997 рр.). Під його керівництвом монастир отримав перші імператорські хрисовули від Іоанна Цимісхія (972 р.) та Василія II (997 р.).
Чудеса та канонізація: Відомий даром прозорливості. Перед смертю поблагословив молодшого брата Антонія на ігуменство. Мощі нетлінні, канонізований у 1992 р.
Історичне значення: Завдяки родинним зв’язкам з імператорським домом, Микола забезпечив Ватопеду статус королівської обителі (βασιλική μονή).

Антоній (Синаїт)

Світське походження: Наймолодший брат, син того ж князя Івана Владислава.
Монаший шлях: Спочатку відвідав Синайський монастир, де прийняв велику схиму з ім’ям Антоній. Повернувшись на Афон, став третім ігуменом Ватопеда (997–1045 рр.). Під його правлінням монастир досяг вершини розквіту з 500 ченцями.
Чудеса та канонізація: Найбільший подвижник серед братів, відомий суворим аскетизмом. Перед смертю у 1045 р. пророкував майбутні скорботи обителі. Мощі найнетлінніші з усіх трьох, канонізований у 1992 р.
Історичне значення: Антоній уклав першу типіконну грамоту монастиря, що збереглася донині.

Вони відновили зруйноване місце після піратських набігів IX ст. Канонізовані 1992 р., мощі нетлінні в кафоліконі. Пам’ять – 17/30 грудня.

Візантійська Ера та Імператорська Опіка

У візантійську еру підтримка від імператорів: Андронік II Палеолог, Іоанн VI Кантакузин. Інші постаті: імператриця Зоя (вишила Пояс Богородиці золотом). Розширення, фрески, бібліотека.

Османський Період та Новітня Історія

В османський період благодійниками були сербські правителі, волоські та молдавські воєводи, російські царі. Набіги піратів у IX ст. зруйнували попередні споруди, призвівши до відновлення. До XV ст. російський паломник Ісая зазначив його як грецький.

Широкі реставрації відбулися у XVIII-XIX ст., зберігаючи візантійське ядро. У XVIII столітті тут діяла Афонська академія (1749-1759).

Ватопед перейшов від ідіоритмічного до кіновійного у 1990 р. під ігуменом Єфремом. Зазнав скандалів, як земельний 2008 р., але всі обвинувачені виправдані до 2017 р.

Архітектура

Монастир Ватопед — найбільший за площею та об’ємом забудови на всьому Афоні. Він нагадує середньовічне укріплене місто: високі кам’яні стіни товщиною до 2 метрів, шістнадцять оборонних веж, головна брама з підйомним мостом і бійницями. Загальна площа комплексу перевищує 40 000 м², а довжина зовнішніх стін — близько 800 метрів.

Кафолікон (головний собор)

Центральний храм монастиря, присвячений Благовіщенню Пресвятої Богородиці, був збудований у X столітті за часів перших ігуменів-засновників. Це класичний афонський хрестово-купольний храм з трьома апсидами, нартексом і літерним (внутрішнім) притвором. Купол спирається на чотири масивні мармурові колони, привезені з Константинополя. У 1312 році кафолікон розписаний фресками (можливо, рукою Мануїла Панселіна або його школи) — це одна з найвизначніших пам’яток македонської школи XIV століття. У XIX столітті фрески були частково перемальовані, але оригінальні візантійські шари збереглися під пізнішими записами.

Трапезна

Одна з найбільших і найкрасивіших на Афоні — довжина 36 м, ширина 11 м. Збудована у 1784–1787 роках, має мармурові столи та лави для 400 ченців. Стіни прикрашені фресками XVIII століття, стеля — розписом «Таємна Вечеря» та сценами з життя святих. Трапезна використовується щоденно, крім Великого посту, коли ченці їдять у келіях.

Дзвіниця та годинник

Висока восьмигранна дзвіниця 1785 року з бронзовими дзвонами (найбільший — 4 тонни, відлитий у Росії 1896 року). На дзвіниці встановлений дерев’яний семантрон і залізний біл — традиційні афонські засоби скликання братії на службу.

Вежі та укріплення

Піргос (головна вежа) над брамою — п’ятиповерхова, з каплицею св. Миколая на верхньому ярусі.
Вежа Хреста (XIX ст.) — місце зберігання часток Животворного Хреста.
Морська вежа — захищала арсанас (пристань) монастиря.

Флігель і келії

Житлові корпуси утворюють кілька внутрішніх дворів. Найстаріші келії — XII–XIV ст., новіші — XVIII–XIX ст. У північному крилі розташовані архондарик (гостьовий двір) і бібліотека. У південному — лікарня, аптека та майстерні.

Акведук і фонтани

Збереглася частина візантійського акведука X століття, що подавав воду з гірських джерел. У дворі — знаменитий фонтан Фіала (XVIII ст.) з мармуровим куполом і різьбленими колонами. Вода з нього вважається цілющою.

Каплиці

У межах монастиря — 19 параеклісій (каплиць), серед яких найвідоміші:

Каплиця Поясу Пресвятої Богородиці (XIV ст., з фресками 1312 р.)
Каплиця св. Миколая (в головній вежі)
Каплиця всіх святих Афонських (XIX ст.)
Підземна каплиця св. Димитрія (X ст., найдавніша споруда комплексу)

Сучасні реставрації

З 1990-х років під керівництвом ігумена Єфрема проведено масштабну реставрацію: відновлено фрески кафолікону, укріплено стіни, відреставровано трапезну та бібліотеку. У 2010–2015 роках повністю оновлено дахи та гідроізоляцію, встановлено сонячні панелі на господарських будівлях (невидимі з двору).

Комплекс Ватопеда — живий приклад еволюції афонської архітектури від ранньовізантійського періоду до поствізантійського бароко, що гармонійно поєднує оборонну, літургійну та аскетичну функції.

Святині, Реліквії та Святі Предмети

Свята Велика Обитель Ватопед на Святій Горі Афон відома своєю великою колекцією святинь, святих реліквій та чудотворних ікон, що робить її провідним духовним центром Східного Православ’я. Тут зберігається близько 1000 реліквій від понад 150 святих та сім основних чудотворних ікон Богородиці. Ці священні предмети приваблюють паломників, які шукають зцілення, захисту та духовної втіхи. Реліквії та ікони є невід’ємною частиною щоденних богослужінь монастиря, з вічними лампадами та службами на їх честь.

Ватопед зберігає реліквії від близько 150 святих, включаючи:

Святий Пояс (Цінктура)Пояс Пресвятої Богородиці: Вважається поясом Діви Марії, подарованим апостолу Фомі під час Успіння. Зберігається в срібному мощевику, пов’язаний з чудами родючості та зцілень. Привезений з Єрусалима через Константинополь близько 400 р. Богородиці: Витканий Богородицею з верблюжої шерсті; вишитий золотом імператрицею Зоєю після зцілення. Поділений на частини; одну подарував імператор Іоанн VI Кантакузин. Незліченні чудеса, особливо для родючості та здоров’я. Зберігається в срібному мощевику, що зображає монастир.
Черепи: Свв. Григорія Богослова, Іоанна Золотоустого, мучч. Меркурія, Якова Перського, засновників Миколая, Афанасія, Антонія, св. Євдокима; фрагменти від свв. Стефана, Модеста, Пелагії, Феодосії, Харалампія, Сергія, Вакха, Феодора, Флора, Арефи.
Праві Руки: Ап. Андрія, свв. Макрини, Пантелеймона, Трифона, Прокопія; фрагмент від св. Катерини.
Стопи: Ап. Варфоломія, свв. Параскеви, Пантелеймона, Феодора Тірона, Гермолая.
Інші: Палець св. Іоанна Хрестителя; фрагменти Животворного Дерева Хреста та Тростини Страстей Христових; Яшмовий Потир. Багато реліквій приписують зцілення та захисту.
Ці святині сприяють глибокій побожності, з щоденними службами та святами (напр., 31 серпня для Поясу). Паломники (лише чоловіки з дозволом) шукають заступництва.

Ікони та Чудеса

Ватопед зберігає найбільшу кількість чудотворних ікон Богородиці серед афонських монастирів. Кожна ікона має унікальну історію та пов’язана з божественними втручаннями

Богородиця Елеовритісса (Єлейна)

Розташування: У маслосховищі монастиря (ікона XIV століття).
Історія та Опис: Пов’язана з доглядачем прп. Геннадієм.
Пов’язані Чудеса: Під час дефіциту олії Геннадій обмежив запаси церковними потребами. Ігумен, довіряючи провидінню, наказав роздати братії. Геннадій знайшов олію, що переливалася з посудин, наближаючись до дверей.

Богородиця Віматарісса або Ктиторісса (Вівтарна або Засновниця)

Розташування: На синтроні (єпископському троні) в святилищі кафолікону (головного храму).

Історія та Опис: Ікона X століття, пов’язана з набігом арабських загарбників близько 910 р. Диякон-чернець Савва сховав її в криниці під святилищем разом з Хрестом Костянтина Великого, поставивши перед ними запалену свічку. Захоплений і поневолений на Криті на 70 років, Савва повернувся та розкрив схованку. Ікону та хрест знайшли стоячими на воді, зі свічкою, що горіла. Хрест, зроблений імператором Костянтином Великим, нагадує той, який він бачив у видінні перед битвою при Мільвійському мості 312 р.
Пов’язані Чудеса: Чудесне збереження в криниці протягом семи десятиліть. З того часу щопонеділка ввечері співають Парастас, а щовівторка – Божественну Літургію в кафоліконі, традиція, що триває дев’ять століть.

Богородиця Есфагмені (Закланна).

Розташування: Фреска XIV століття.
Історія та Опис: Зображає Богородицю з раною на правій щоці.
Пов’язані Чудеса: Пономар працював в храмі та постійно спізнювався на трапезу, і врешті – решт йому відмовили в їжі після запізнення до трапезної. Він повернувся в храм та вдарив ікону ножем у гніві. З рани потекла кров, осліпивши його та змусивши впасти. Він каявся три роки навпроти ікони. Богородиця пробачила, відновивши зір, але покарала руку. Під час ексгумації лишилося лише чорне нетлінне праве плече, тепер зберігається в кафоліконі.

Пантанасса (Всецариця): Відома зціленнями від раку; копії по всьому світу.

Ікона Пантанасса (грец. Παντάνασσα, що означає “Цариця всіх” або “Всецариця”) є однією з найшанованіших чудотворних ікон Пресвятої Богородиці в православному світі. Вона розташована в Свято-Великій Обителі Ватопед на Святій Горі Афон у Греції. Ікона відома своїми численними чудами, особливо зціленнями від онкологічних захворювань, і приваблює паломників з усього світу. Датований XVII століттям, цей образ став символом надії та милосердя Богородиці.

Історія Ікони

Ікона Пантанасса була принесена до монастиря Ватопед старцем Йосифом з Нового Скиту (Неа Скіті) на Афоні. Перша згадка про її чудеса датується XVII століттям. За переказами, старець Йосиф, відомий своєю святістю, передав ікону монастирю, де вона швидко набула слави чудотворної. Історичні джерела вказують, що образ був написаний у стилі візантійської іконописі, можливо, на Афоні або в Константинополі.

У XVIII-XIX століттях ікона набула популярності серед православних вірян. У 1990-х роках, під час відродження монастиря Ватопед, ікона стала центром паломництва. Сьогодні вона розміщена на лівому іконостасі кафолікону (головного храму) монастиря.

Опис Ікони

Ікона зображає Пресвяту Богородицю, яка сидить на троні, символізуючи її царственість. На колінах у Неї – Божественне Немовля Ісус Христос, який благословляє правою рукою. Богородиця тримає Його лівою рукою, а правою вказує на Нього, підкреслюючи Його як Спасителя. З обох боків – архангели Михаїл та Гавриїл, що стоять у поклонінні. Трон прикрашений орнаментами, а фон – золотий, типовий для візантійських ікон. Розмір оригінальної ікони – близько 50×40 см. Вона виконана темперою на дереві, з елементами емалі та золота. Напис грецькою: “Η ΠΑΝΤΑΝΑΣΣΑ ΜΗΡ ΘΥ” (Мати Божа Пантанасса).

Чудеса та Зцілення

Перше зафіксоване чудо пов’язане з молодим чоловіком, який займався чорною магією. Коли він увійшов до кафолікону і підійшов до ікони, з неї вийшли промені світла, які вразили його, змусивши впасти. Після цього він покаявся і став монахом на Афоні. Це чудо вважається початком слави ікони.

Пантанасса особливо відома зціленнями від раку. За документами монастиря, з 1980-х років зафіксовано сотні випадків, коли молитви перед іконою призводили до ремісії або повного одужання. Наприклад, у 1995 році грецький лікар засвідчив зцілення пацієнтки з термінальним раком після паломництва. Чудеса також включають зцілення від безпліддя, психічних розладів та захисту від нещасть.

Копії та Поширення

Копії ікони Пантанасса поширені по всьому світу. Багато з них також вважаються чудотворними, наприклад, у московському Новоспаському монастирі (з 1995 р.), де зафіксовано понад 100 зцілень від раку. Інші копії – в Україні (Київ, Одеса), США, Австралії та Європі. Афонські ченці часто благословляють копії, які зберігають духовну силу оригіналу.

Значення в Православ’ї

Ікона Пантанасса символізує всемогутність Богородиці як Цариці Неба і Землі. Вона нагадує про милосердя та заступництво Марії перед Богом. У літургійному календарі немає окремого свята, але її вшановують 25 березня (Благовіщення) та в інші богородичні свята. Молитва перед іконою: “О Всецарице, зціли душі й тіла наші…”

Для онкохворих існує спеціальний акафіст Пантанассі, який читають у монастирях.

Богородиця Піроволітеїса (Простріляна)

Розташування: На перемичці зовнішньої брами.
Історія та Опис: Зображає Богородицю зі слідом від кулі на правій руці.
Пов’язані Чудеса: У квітні 1822 р. турецький солдат вистрілив в ікону, пробивши руку. Він збожеволів і повісився; товариші втекли в жаху.
�

Богородиця Антифонітрія (Відповідаюча)

Розташування: Фреска в нартексі між центральним нефом та екзонартексом кафолікону.
Історія та Опис: Названа за відповідь імператриці Плакидії, доньці Феодосія Великого (IV століття).
Пов’язані Чудеса: Плакидія намагалася увійти до кафолікону, але ікона заговорила: “Що ти, жінка, хочеш тут у монастирській території? Повертайся на корабель і не роби кроку далі.” Перелякана, вона повернулась в Константинополь та збудувала Каплицю св. Димитрія за свій кошт.

Ікона Богородиці Парамітія.

Розташування: У каплиці, присвяченій їй, на правому хорі кафолікону (спочатку фреска XIV століття з екзонартексу).
Історія та Опис: Ахейропоєтос (не руками створена) ікона, божественно змінена під час чуда. Богородиця зображена з немовлям Христом, голова нахилена праворуч, ніжно тримає Його руку від свого рота, вираз обличчя сповнений співчуття.
Пов’язані Чудеса: На початку XIV століття, 21 січня після Утрені, ікона заговорила до ігумена, попередивши про піратів біля брами: “Не відчиняйте браму монастиря сьогодні; підніміться на стіни та проженіть піратів.” Христос намагався її замовкнути, але вона повторила попередження двічі. Ченці відбили нападників. Форма ікони назавжди змінилася, відображаючи цю подію. Перед нею горить вічна лампада, з щоденними Молебнями та п’ятничними Літургіями. Вона також пророкувала смерть св. Неофіта, охоронця каплиці

Чудеса включають порятунок Аркадія у IV ст., зцілення від реліквій та захисту під час набігів. Ікона Пантанасса має численні документовані зцілення від раку.

Аналіз Опису Василя Григоровича-Барського

Василь Григорович-Барський (1701-1747), український паломник і мандрівник, відвідав Афон двічі (1725-1726 та 1744), задокументувавши в “Мандрах по святих місцях Сходу”. Його описи дають яскраві уявлення про Ватопед XVIII ст., підкреслюючи духовну та архітектурну велич.

Барський описав Ватопед як великий, укріплений монастир з тихим морським розташуванням. Цитата: “Цей монастир великий і красивий, оточений високими стінами як замок, з багатьма вежами та будівлями всередині.” Він зазначив фрески кафолікону та скарби бібліотеки. Його ескізи, намальовані власноруч, фіксують план монастиря. Один ескіз показує зовнішній вигляд з моря, з пагорбами, деревами та кораблем, ілюструючи ізоляцію та красу . Інший зображає внутрішній двір та споруди. Третій – детальний план церковних служб, хоч і загальніший для Афону.

Робота Барського висвітлює географію православ’я епохи Просвітництва, поєднуючи паломництво з спостереженнями. Він хвалив гостинність ченців та святість місця, впливаючи на українські уявлення про Афон.

PDF) Light and sight: Vasilij Grigorovich Barskij, Mount Athos and the geographies of eighteenth-century Russian Orthodox Enlightenment

�

Координати та Розташування

Координати: 40°18′51″ пн. ш. 24°12′40″ сх. д. (40.31417° пн. ш. 24.21111° сх. д.). Розташований між монастирями Есфігмен та Пантократор на північно-східному узбережжі Афону.

Храмові Свята та Відзначення

Свята Велика Обитель Ватопед на Святій Горі Афон дотримується юліанського календаря для літургійного циклу, тому свята відстають на 13 днів від григоріанського. Як кіновійний монастир, присвячений Благовіщенню Богородиці, його святкування поєднують давні візантійські традиції з афонськими монастирськими практиками. Свята (панегірі грецькою) включають всенічні бдіння, Божественні Літургії, процесії та спільні трапези, приваблюючи паломників. Ці події вшановують покровителів, чудотворні ікони та реліквії монастиря, сприяючи духовному оновленню.

Благовіщення Пресвятої Богородиці (Головне Престольне Свято)

Дата: 25 березня (юліанський) / 7 квітня (григоріанський).
Опис: Головне панегірі монастиря, присвячене кафолікону, збудованому в X ст. Святкування включають урочисте бдіння напередодні ввечері, з Вечірнею, Утренею та Божественною Літургією під проводом ігумена. Ченці співають гімни Богородиці, подія приваблює ієрархів та паломників. Після – святкова трапеза з традиційними афонськими стравами. Свято вшановує сповіщення ангела Гавриїла Марії (Лк 1:26-38) та пов’язане з засновницьким чудом.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Вшановує сім чудотворних ікон Богородиці, особливо Віматаріссу.
Історична Нотатка: Зафіксоване з візантійської ери; у 2013 р. з участю міжнародного духовенства.

Вшанування Засновників

Дата: 17 грудня (юліанський) / 30 грудня (григоріанський).
Опис: Вшановує свв. Афанасія, Миколая та Антонія, шляхтичів X ст. з Адріанополя, які заснували Ватопед між 972-985 рр. як учні прп. Афанасія Афонського. День включає особливу Божественну Літургію та Молебень, з читаннями з їхніх житій. Ченці роздумують над відновленням монастиря з руїн.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Мощі засновників, включаючи черепи.
Історична Нотатка: Встановлене в православних календарях для вшанування їхньої ролі в афонському монастирстві.

Богоявлення

Дата: 6 січня (юліанський) / 19 січня (григоріанський).
Опис: Святкує хрещення Христа. Включає процесію з іконою Віматарісса до давньої криниці, де вона чудесно збереглася під час набігу X ст. З Великим Освяченням Вод, ченці занурюють хрест у море чи криницю, символізуючи очищення. Бдіння та Літургія підкреслюють хрещальні теми.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Ікона Віматарісса та Хрест Костянтина.
Історична Нотатка: Традиція походить від чуда ікони; задокументоване в 2017 р. з участю ієрархів.

Богородиця Парамітія

Дата: 21 січня (юліанський) / 3 лютого (григоріанський).
Опис: Вшановує чудо XIV ст., коли ікона Парамітія заговорила, попередивши про піратів. Включає особливу службу з процесією ікони, спів Акафісту та читання чуда. Підкреслює втіху та захист.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Ікона Парамітія (фреска, перетворена на ахейропоєтос).
Історична Нотатка: Дата позначає чудо; щотижневі п’ятничні Літургії вшановують її цілий рік.

Успіння Святого Поясу Богородиці

Дата: 31 серпня (юліанський) / 13 вересня (григоріанський).
Опис: Святкує успіння реліквії. Включає вшанування Поясу в срібному мощевику, з процесіями та зціленнями. Особливий молебень за родючість та здоров’я.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Святий Пояс, витканий Богородицею та подарований ап. Хомі.
Історична Нотатка: Реліквія прибула в XIV ст.; свято пов’язане з візантійськими традиціями.

Св. Іоанн Золотоустий

Дата: 13 листопада (юліанський) / 26 листопада (григоріанський).
Опис: Вшановує мощі святого з Літургією за його чином, процесіями та проповідями про його вчення.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Череп у інкрустованому мощевику.
Історична Нотатка: Реліквія вшановується за зцілення; частина свят реліквій.

Св. Євдоким Новоявлений

Дата: 5 жовтня (юліанський) / 18 жовтня (григоріанський).
Опис: Мала Вечірня, святкова трапеза та бдіння. Вшановує відкриття нетлінних мощей у XIX ст.
Пов’язані Ікони/Реліквії: Череп та мощі.
Історична Нотатка: Названий “Євдоким” після відкриття; свято включає оповіді про чудеса.

Свята Залежних Скитів

Скит св. Димитрія: 26 жовтня (юліанський) / 8 листопада (григоріанський) – Вшановує св. Димитрія Солунського з службами в киріаконі XII ст.
Скит св. Андрія: 30 листопада (юліанський) / 13 грудня (григоріанський) – Святкує ап. Андрія; бдіння та Літургія в великому киріаконі.

Літургійні Традиції та Значення

Свята Ватопеда дотримуються афонського типікону, з вічними лампадами перед іконами та щоденними Молебнями. Панегірі підкреслюють спільну молитву та гостинність. Ці дні зміцнюють роль монастиря в православній духовності, з часто зафіксованими чудами.

Паломництво та Доступ

Лише чоловікам з дозволом (діамонітіріон). Координуйте візити навколо свят для посиленого досвіду, але враховуйте натовпи під час панегірі

Інша Важлива Інформація

Ватопед посідає друге місце в офіційній ієрархії двадцяти суверенних монастирів Святої Гори після Великої Лаври. Це єдина обитель на Афоні, яка має статус «великої королівської лаври» (βασιλικὴ καὶ σταυροπηγιακὴ μονή) ще з візантійських часів.

Монастир є строго кіновійним: усі ченці живуть за спільним уставом, не мають особистої власності, їдять разом у трапезній і отримують однакове утримання. Богослужіння звершується виключно грецькою мовою за візантійським обрядом.

Ватопед керує двома великими скитами:

Скит святого Андрія (Серай) — найбільший за площею скит Афону, з величним храмом у неовізантійському стилі.
Скит святого Димитрія — давній, з киріаконом XII століття.

Бібліотека монастиря є другою за величиною на Афоні після Лаври: понад 2 000 рукописів (з них близько 650 пергаментних), 35 000 друкованих книг, унікальні карти Птолемея XIV століття, Географія Страбона та десятки імператорських хрисовулів. У бібліотеці зберігається особистий архів святого Никодима Святогорця.

Архів монастиря містить понад 20 000 документів: візантійські хрисовули, османські фірмани, грамоти молдавських і волоських господарів, сербських деспотів та російських царів.

Ватопед має власний арсанас (пристань) з невеликою гаванню і морською вежею, власні виноградники, оливкові гаї, пасіки та ліси на північно-східному узбережжі півострова.

Монастир видає духовну літературу, зокрема твори отців-ісихастів, свт. Григорія Палами, св. Никодима Святогорця та старця Йосифа Ісихаста (духовного наставника нинішнього ігумена Єфрема). Видання виходять грецькою, англійською, російською, румунською, французькою та арабською мовами.

З 1990-х років монастир проводить масштабні реставраційні роботи: відновлені фрески кафолікону, трапезна, бібліотека, укріплені стіни та вежі. Роботи ведуться з дотриманням візантійських технологій і під наглядом Міністерства культури Греції.

Ватопед відомий гостинністю: щоденно приймає до 100–120 паломників (тільки чоловіків), забезпечуючи безкоштовне проживання та харчування. На великі свята (особливо Благовіщення та Богоявлення) кількість гостей може сягати 300–400 осіб.

Монастир підтримує активні зв’язки з православними країнами: має подвір’я в Константинополі, Афінах, Франції, США та на Кіпрі. Ченці регулярно здійснюють місіонерські поїздки та допомагають онкохворим і нужденним через фонд «Панаґія Філантропіні».

Ватопед — один з небагатьох монастирів Афону, де збереглися всі традиційні афонські знаряддя скликання братії: великий дерев’яний семантрон, залізний біл і бронзові дзвони.